Замість повноцінного перегонного спорту за правилами та з дотриманням заходів безпеки арабська молодь вигадала вуличне беззаконня, що набуло широкого світового розголосу й гучної назви «арабський дрифт». Викрадені автівки, спалена до дисків гума, травми та потерпілі — все це набирає тисячі переглядів у соцмережах, наганяючи масової істерії небезпечній розвазі.
Команда автошколи Чайка запрошує всіх натхненних прикладом арабських вуличних гонщиків на абсолютно безпечні курси дрифту. Охочі опанувати техніку контрольованого заносу зможуть відпрацьовувати трюки й техніки в безпечних умовах і під контролем професійного інструктора.
Що таке «арабський дрифт»?
«Арабський дрифт» — це загальна назва вуличних перегонів на Близькому Сході. У місцевих більше поширена назва «тафхіт», яка в перекладі означає їзду по колу без напрямку. Явище виникло в 70-ті роки минулого століття в Саудівській Аравії, ОАЕ, Катарі та Омані після нафтової кризи, супроводжуваної різким стрибком цін на нафту.
Зростання добробуту місцевого населення призвело до різкого соціального поділу. Нудьгуюча золота молодь — діти нафтових королів, які дорослішали без обов’язків, хобі та цілей, вигадали собі розвагу у вигляді викрадення чи позичання в батьків автомобілів для небезпечних заїздів із трюками та ризиком для життя.
Вуличні перегони набули широкого розголосу та привернули увагу не лише однолітків, а й місцевої влади й поліції. Участь у заїздах стала престижною, тому випробувати свою удачу прагнули вже не тільки діти багатіїв, а й представники інших соціальних класів, тим самим нарощуючи масштаб заходу.
Для участі не обов’язково володіти автомобілем преміального класу — отримати дозвіл організаторів може будь-хто з будь-яким автомобілем. І його не обов’язково красти — можна орендувати чи їздити на особистому. Для деяких заїздів потрібен вступний внесок, на інші можуть допустити й безкоштовно заради різноманітності та яскравого шоу.
У чому сенс «арабського дрифту»?
Головне правило тафхіту — максимум ризику, трюків і видовища. Перевороти, аварії та травми вважаються престижними, привертаючи увагу до водія. З огляду на відсутність спортивної підготовки у переважної більшості учасників, замість професійно виконаних прийомів глядачі спостерігають небезпечний дрифт — незграбний, виконаний на удачу, без повноцінного усвідомлення своїх дій та їхніх наслідків. Для нього водії розганяються до 200 км/год і навмисне входять у заноси, перекладаючи автомобіль у ковзанні з одного боку на інший.
У тафхіті застосовуються такі екстремальні прийоми водіння:
- Tanteel — затяжне ковзання, виконане на швидкості понад 160 км/год.
- Taʼgeed — повний розворот на 360 градусів.
- Sefty — комбінація з розвороту на 360 градусів в один бік із ковзанням боком і виходом у розворот на 360 градусів у протилежний бік.
- Tatweef — ризикований проїзд у бічному ковзанні повз автомобіль учасника руху або перешкоди.
- Axeyat — комбінація розворотів на 360 і 180 градусів.
Що вища швидкість, крутіший розворот і триваліше ковзання — то краще. Балів гонщику також додають іскри з-під спалених покришок, максимально небезпечні проїзди повз звичайних учасників дорожнього руху та перевороти. Перемога присуджується за ефектність заїзду, а не точність виконання дрифтових прийомів. Як приз переможець отримує невелику грошову винагороду, якої вистачить на заміну шин.
Чи легальний «арабський дрифт»?
Вуличний дрифтинг на швидкості арабськими автомагістралями нерідко закінчувався серйозними аваріями за участю цивільних. Усі яскраві події перегонів старанно записували на відео, які згодом набирали космічні перегляди, наганяючи жаху на свідомих громадян і підштовхуючи молодь приєднатися до розваги заради хвилини слави й секунд адреналіну.
Поліцейським не раз вдавалося спіймати правопорушників. Мірою покарання слугують значні штрафи й обмеження волі. За повторне порушення відбирають водійське посвідчення, можуть конфіскувати автомобіль і в судовому порядку засудити до тюремного ув’язнення.
У відповідь на зростаюче беззаконня влада арабських країн ухвалила вольове рішення: замість безперспективних облав на організаторів і нескінченного розгрібання наслідків заїздів вони запропонували легальну альтернативу. Замість дрифту на дорогах загального користування створили закриті автотреки з підготовленими трасами та майданчиками для дрифту, а також трибунами для глядачів.
Змагання на них проводяться регулярно й організовано. Для гонщиків і глядачів передбачено мінімальні умови безпеки та комфортні умови для проведення шоу. Кожен заїзд збирає до 70 учасників і кілька сотень глядачів, підтримуючи інтерес до арабського дрифту на високому рівні.
Важливо пам’ятати, що арабський дрифт виник у відповідь на незбалансовану соціально-культурну політику країн Близького Сходу, яка втягнула молоде покоління в кримінальні та небезпечні для життя розваги. Це лише аматорська спроба досягти майстерності, для якої потрібна повноцінна база водіння, досвід і працьовитість у відточуванні навичок екстремальної їзди. Тому тафхіт має мало спільного з професійним гоночним спортом, частиною якого є дрифт.
